Дипломная работа

от 20 дней
от 7 499 рублей

Курсовая работа

от 10 дней
от 1 499 рублей

Реферат

от 3 дней
от 529 рублей

Контрольная работа

от 3 дней
от 79 рублей
за задачу

Билеты к экзаменам

от 5 дней
от 89 рублей

 

Курсовая Вода - Экология

  • Тема: Вода
  • Автор: Tatiana
  • Тип работы: Курсовая
  • Предмет: Экология
  • Страниц: 39
  • ВУЗ, город: НТУУ
  • Цена(руб.): 1500 рублей

altText

Выдержка

щує норму, встановлену в деяких країнах. Це показує, як близька та межа забруднення морів, до якої й не можна переступити без шкідливих наслідків для життя і здоров'я людей.
Однак наслідку забруднення небезпечні насамперед для всіх живих мешканців морів і океанів. Ці наслідки різноманітні. Первинні критичні порушення у функціонуванні живих організмів під дією забруднюючих речовин виникають на рівні біологічних ефектів: після зміни хімічного складу кліток порушуються процеси дихання, росту і розмноження організмів, можливі мутації і канцерогенез; орошуються рух і орієнтація в морському середовищі. Морфологічні нерідко виявляються у виді різноманітних патологій внутрішніх органів: змін розмірів, розвитку виродливих форм. Особливо часто ці явища реєструються при хронічному забрудненні. Усе це відбивається на стані окремих популяцій, на їх взаємовідносинах. У такий спосіб виникають екологічні наслідки забруднення. Важливим показником порушення стану екосистем є зміна числа вищих таксонів – риб. Істотно змінюється фотосинтезуюча дія в цілому. Росте біомаса мікроорганізмів, фітопланктону, зоопланктону. Це характерні ознаки евтрофікації морських водойм, особливо вони значні у внутрішніх морях. У Каспійському, Чорному, Балтійському морях за останні 10-20 років біомаса мікроорганізмів виросла майже в 10 разів. У Японському морі сущим нещастям стали "червоні припливи", наслідок евтрофікації, при який бурхливо розвиваються мікроскопічні водорості, а потім зникає кисень у воді, гинуть водяні тварини й утворюється величезна маса гниючих залишків, що отруюють не тільки море, але й атмосферу.
Забруднення Світового океану приводить до поступового зниження первичної біологічної продукції. По оцінках учених, вона скоротилася на 10%. Відповідно до цього знижується і щорічний приріст інших мешканців моря.
Яким може стати найближче майбутнє для Світового океану, для найважливіших морів?
У цілому для Світового океану очікується на найближчі 20-25 років ріст його забруднення в 1,5-3 рази. Відповідно до цього буде погіршуватись й екологічна ситуація. Концентрації багатьох токсичних речовин можуть досягти граничного рівня, потім наступить деградація природної екосистеми. Очікується, що первинна біологічна продукція океану може понизитися в ряді великих районів на 20-30% по порівнянню з нинішньою.
Зараз уже ясний шлях, що дозволить людям уникнути екологічного тупіку. Це безвідхідні і маловідходні технології, перетворення відходів у корисні ресурси. Але будуть потрібні десятиліття для втілення ідеї в життя.
Вибір джерела водопостачання.
Вибір джерела водопостачання є одним із найважливіших завдань при проектуванні систем водопостачання для найрізноманітних об'єктів і споживачів. Від джерела водопостачання значною мірою залежить тип усієї системи, спосіб водопідготовки, наявність тих чи інших споруд і, в результаті, вартість її спорудження та експлуатації. Надійність роботи систем водопостачання також, значною мірою залежить від джерела водопостачання, забезпеченості його витрат, рівнів, якості води, часу та швидкості зміни цих показників. У системах водопостачання допускається використання одночасно декількох джерел із різними характеристиками.
При цьому джерело водопостачання повинно відповідати основним, загальним для всіх водоспоживачів, вимогам: забезпечувати отримання необхідної кількості води із врахуванням норм водоспоживання і перспективного розвитку об'єкту, забезпечувати безперервність постачання водою споживачів, подачу води з найменшою витратою коштів; забезпечувати якість води, яка найбільшою мірою відповідає потребам споживачів або дозволяє досягти потрібної якості після найпростішої і найдешевшої її
обробки; мати таку потужність, при якій відбір води із джерела на потреби об'єкту не порушить екосистему, що до цього склалася.
Окрім цих загальних вимог для правильного вибору джерела. із врахуванням оцінки використання водних ресурсів, слід враховувати і такі фактори: витратний режим і водогосподарський баланс по джерелу з прогнозом на 15—20 років, прогноз можливої зміни якості води; якісні і кількісні характеристики наносів і сміття. режим їх переміщення; стійкість берегів; наявність вічномерзлих грунтів; можливість промерзання і пересихання джерела; сніжні лавини і селеві явища і інші стихійні явища: осінньо-зимовий режим джерела і характер шуго-льодових явиш в ньому; коливання температури води в джерелі за порами року на різних глибинах; характер проходження льодоходу та весняно-літніх повеней; запаси і умови поповнення підземних вод, а також можливе їх порушення; техніко-економічна схема умов використання вод різних джерел; можливість штучного поповнення і створення запасів підземних вод. При виборі в якості джерела водопостачання поверхневих вод забезпеченість їх середньомісячних або середньодобових витрат, максимальних і мінімальних рівнів водиповиннаприйматися залежно від категорії надійності подачі води, відповідно до характеристик водоспоживачів за даними табл.1.1
Таблиця 1.1. Забезпеченість витрат і рівнів води в річках в залежності від вимог безперервності подачі води споживачам.
Категорія надійності подачі води
Забезпеченість середньомісячних або середньо добових витрат води, %
Розрахункова забезпеченість рівнів води, %

Мінімального
максимального
І
95
1
97
ІІ
90
2
95
ІІІ
80
3
90

Джерела господарсько-питного водопостачання слід вибирати відповідно до вимог, що передбачають максимальне використання для цих цілей усіх наявних ресурсів підземних вод, які задовольняють санітарно-гігієнічні вимоги. При цьому, насамперед, слід вибирати такі джерела, якість води яких відповідає стандарту "Вода питна". Підземні води одної якості слід використовувати в черговості їх захищеності від зовнішніх забруднень — в першу чергу артезіанські води. При відсутності або неможливості використання артезіанських вод через їх недостатню кількість або низьку якість, через небажані техніко-економічні показники необхідно перейти до розгляду можливості використання інших типів підземних вод в такій послідовності: міжпластові безнапірні і грунтові води Якщо підземні води відсутні або їх неможливо використати, в якості джерел водопостачання слід розглядати поверхневі води (озера, канали, річки, водосховища, моря). При недостатніх експлуатаційних запасах підземних вод треба розглядати можливість їх збільшення за рахунок штучного поповнення. Коли ж недостатня кількість окремо підземних і поверхневих вод, слід шукати можливість їх спільного використання. Якщо і це не дає бажаних результатів, використовують води атмосфери, що випадають у вигляді дощів та снігу. При використанні поверхневих джерел водопостачання потрібно вибирати річки, водосховища або їх ділянки, що відповідають загальним вимогам правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами.
При відсутності прісних підземних і поверхневих вод для господарсько-питного водопостачання можна використовувати підземні мінералізовані води і морську воду за умови їх опріснення. Допускається використовувати і геотермальні води, якщо вони задовольняють санітарні вимоги, а їх максимальна температура не перевищує 24-26°С.
Вибір джерел виробничого водопостачання слід проводити з урахуванням вимог споживача. При цьому слід пам'ятати, що використання підземних вод питної якості для виробничих процесів можливе лише в районах, де немає інших джерел водопостачання, або коли для цих цілей необхідна вода питної якості Таким чином, основними джерелами виробничого водопостачання є поверхневі води і частково — мінералізовані та геотермальні води.
При кінцевому виборі джерела водопостачання об'єкта необхідно порівнювати основні показники природних джерел (якість води, потужність джерела, віддаленість від споживача, вартість забору води, її очистки та подачі) з основними вимогами головних груп споживачів.
Економічне обгрунтування вибору джерела слід проводити з урахуванням всіх витрат на спорудження і експлуатацію системи водопостачання в цілому, в тому числі вартість електроенергії на ГЕС, що не буде вироблена через відбір води для цілей водопостачання, а також вартість будівництва й експлуатації споруд по регулюванню стоку (при необхідності).
Економічну ефективність тих чи інших технічних рішень встановлюють за найменшими приведеними витратами, які є сумою поточних витрат (експлуатаційні витрати) С( та одноразових витрат (капітальні вкладення) Кь приведеш до річних розмірностей відповідно до встановлених нормативним коефіцієнтом ефективності Е,










2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ВОДИ.
2.1. Загальні положення.
Державні санітарні правила і норми "Вода питна”. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання" (надалі ДСанПіН) затверджено Наказові Міністерства охорони здоров'я України від— 23.12.1996р. за N 383, зареєстровано Міністерством юстиції України від 15.04.1997р. за № 136/1940; термін впровадження з 01.01.2000р.
Впровадження основних положень та показників ДСанПіНу «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання»
Порядок впровадження ДСанПіНу "Вода питна.Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання" (надалі "Порядок") призначений для організацій, які експлуатують водопроводи (споруди і мережі) господарсько-питного користування і виконують виробничий лабораторний контроль якості води, а також для органів та установ, які здійснюють державний нагляд за якістю води централізованого господарсько-питного водопостачання.
Необхідність розробки Порядку обумовлена суттєвими відмінами ДСанПіНу від діючого до останнього часу ГОСТу 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством" за змістом, переліком нормативних вимог і показників, порядком та обсягом досліджень питної води в залежності від типу контролю і результатів попередніх досліджень. Впровадження ДСанПіНу потребує певних строків та змін в організації діяльності вищеназваних організацій та установ.
В зв'язку з цим органи державного санітарного нагляду, всі організації, включаючи міністерства та відомства, які відповідають за експлуатацію централізованих систем господарсько-питного водопостачання, повинні вжити заходи щодо поетапного впровадження ДСанПіНу до 01.01.2000р. згідно з порядком у ньому зазначеним.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" у рівній мірі відповідальними за забезпечення населення питною водою, якість та кількість якої повинні відповідати вимогам санітарних норм, є органи державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, підприємства водопостачання. Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ України зобов'язана здійснювати нагляд за дотриманням Державних санітарних правил і норм відповідності питної води вимогам безпеки для здоров'я і життя населення на об'єктах державного санітарного нагляду централізованого водопостачання.
Особливості ДСанПіНу « Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько – питного водопостачання»
Розроблений відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" ДСанПіН регламентує гігієнічні вимоги до якості питної води, які повинні бути забезпечені у водопровідній мережі об'єктів державного санітарного нагляду (після очистки та підготовки до споживання) незалежно від типу джерела водопостачання, системи обробки води і кількості споживачів цієї води.
3.1. Розробка ДСанПіНу пов’язана з такими основними положеннями:
- ревізія нормативної бази існуючих показників якості питної води з урахуванням досвіду розвинутих країн світу та нових наукових свідчень про значення питної води в формуванні здоров'я населення. ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством" був важливим етапом удосконалення водно-санітарного законодавства країни. Цей документ використано як базовий при розробці ДСанПіНу;
- визнання високої гігієнічної та епідемічної пріоритетності та актуальності введених в ДСанПіН нормативних показників якості питної води в Україні, а також необхідності досягти відповідності вітчизняних нормативних вимог з міжнародними стандартами до якості води.
У ДСанПіНі викладення нормативних вимог підпорядковано гігієнічним цілям і наведено в групах показників, виходячи з необхідності забезпечення:
- безпеки води в епідемічному відношенні;
- нешкідливості та фізіологічної повноцінності хімічного складу води;
- радіаційної безпеки води;
сприятливих органолептичних властивостей питної води.
В документі на відміну від ГОСТ 2874-82, збільшено кількість показників, визначення яких є необхідним для забезпечення якості питної води нешкідливої та безпечної для здоров'я людини.
3.2 Суттєвого доповнення у ДСанПіНі зазнали епідемічні показники безпеки питної води, які нормують з достатньо високою вірогідністю відсутність в ній бактерій, вірусів та інших біологічних включень, що небезпечні для здоров'я споживачів. Так, вперше стало обов'язковим визначення у воді паразитологічних показників (табл. 2 ДСанГІіНу), що обумовлено даними про зростання епідемічного значення водного чинника в інфекційній захворюваності населення паразитозами в країнах світу, їх л значущості як показників вторинного забруднення води у водопровідній мережі. Розширення переліку показників цієї групи впроваджено також з метою досягнення відповідності вітчизняних вимог до міжнародних критеріїв епідемічної безпеки питної води.
За результатами багаторічних досліджень відносно співвідношення у питній воді індикаторних - число бактерій в 1см3 досліджуваної води (ЗМЧ) та число бактерій групи кишкових паличок (індекс БГКП) - з патогенними та умовно-патогенними мікроорганізмами, було встановлено вплив різних рівнів бактеріального забруднення води на захворюваність населення кишковими інфекціями. Цей чинник, разом з урахуванням гігієнічного принципу необхідності санітарного запасу при регламентації нормативів, обумовив доповнення мікробіологічних показників, регламентованих ГОСТ 2874-82, такими, як:
- набуло обов'язкового характеру визначення числа термостабільних кишкових паличок (фекальних коліформ — як показника свіжого фекального забруднення питної води в водопровідній мережі), які диференціюють за температурним тестом (ріст при температурі [44±0,5]°С) із загальної групи коліформних бактерій і визначають у трьох об'ємах по 100 см3 " досліджуваної води при перевищенні індексу БГКП на етапі ідентифікації колоній, що виросли на середовищі ЕНДО. Регламентована необхідність дослідження води в об'ємі 100 см3 та оцінка отриманого результату як позитивного при виявленні фекальних коліформ в одному з трьох об'ємів дозволяє оцінювати цей показник як сумісний з таким традиційним показником як індекс БГКП, що визначається в 1 дм3 досліджуваної води. Відсутність термостабільних кишкових паличок у двох послідовно відібраних пробах питної води (друге дослідження проводиться після отримання результатів першого дослідження) з достатньо високою вірогідністю характеризує епідемічну безпеку досліджуваної питної води. При визначенні кишкових паличок методом мебранної фільтрації результати досліджень виражають числом одиниць, що утворюють колонії (КУО); при застосуванні бродильного методу розраховують по таблицям найбільш вірогідне число (НВЧ) бактерій;
– вперше вводиться визначення патогенних бактерій, вірусів та коліфагів. Коліфаги відносяться до індикаторних показників, що характеризують можливе забруднення води вірусами — збудниками гострих кишкових інфекцій вірусної етнології, подібно до того, як коліформні бактерії є індикаторами можливої наявності у воді патогенних енгеробактерій. При виявленні у питній воді коліфагів, слід проводити пряме визначення ентеровірусів, антигенів ротавірусів, аденовірусів та вірусів гепатиту А в об'ємі 10 дм води. Така ситуація розглядається як епідемічне небезпечна, що потребує проведення спеціальних заходів на спорудах водопроводу. Відсутність коліфагів у питній воді не виключає необхідності прямого визначення у воді вірусів за епідемічними показниками. Непрямими показниками ефективності очистки води від вірусів на спорудах водопроводу є каламутність води не більше ІНОМ/дм [0,5мг/дм ], концентрація залишкового алюмінію 0,2мг/дм , кольоровість води не більше 20° та рН 6,8-7,0.
Число бактерій в 1 см води, що досліджується, відноситься до індикаторних показників епідемічної безпеки питної води та санітарно-гігієнічного стану споруд. Цей показник свідчить про забруднення води органічними сполуками, попадання до питної води інших забруднених вод, ефективність окремих етапів (особливо - етапу знезаражування) обробки води, а також обсіменіння водопровідної мережі бактеріями чи вторинне обсіменіння води. Раптово виникаюче суттєве підвищення загального числа мікроорганізмів у питній воді є важливим показником погіршення якості питної води і вимагає з'ясування причин забруднення. При невідповідності якості питної води нормативам за органолептичними та інтегральними показниками рекомендовано визначення загального числа мікроорганізмів при різних температурних режимах інкубації - при (22±0,5) С протягом 48 годин та при (37 ± 0,5) °С протягом 24 годин. Відносне зростання числа колоній при (37 ± 0,5) С, реєстрація якого можлива при проведенні систематичних досліджень, свідчить про ймовірне забруднення антропогенною мікрофлорою. Зростання чисельності бактерій, які розвиваються при (22±0,5)°С, свідчить про погіршення санітарно-гігієнічного стану водопровідних споруд.
3.3. До переліку токсикологічних показників безпечності хімічного складу питної води введено тригалометани. Найбільш пріоритетним з них є клороформ, визначення якого є обов'язковим при знезаражуванні води. Зважаючи на інтенсивне антропотехногенне забруднення вододжерел токсичними елементами та неможливість їх диференціювання з природними компонентами води, в ДСанПіН розширено загальний перелік таких компонентів (табл. 3), наведено деякі з них (ртуть, кадмій, нітрити, ціаніди, талій, шестивалентний хром, 1,1 дихлоретилен, 1,2 дихлоритан, бенз/а/пірне), які не повинні бути у воді у концентраціях, що перевищують гранично допустимі при визначенні стандартними методами досліджень. Теж саме відноситься до хімічних компонентів води, які спроможні змінювати її органолептичні властивості (цинк, поверхнево-активні речовини, нафтопродукти, феноли). Наявність хімічних компонентів, що не наведені у ДСанПіН, але спроможні бути у воді джерел водопостачання внаслідок промислового, сільськогосподарського та побутового забруднень, у питній воді не допускається або їх концентрація не повинна перевищувати ГДК при проведенні досліджень за затвердженими методиками. Особливості лабораторного контролю показників хімічного складу води викладені у розд.5 ДСанПіНу.
З урахуванням конкретної ситуації та вважаючи на досить різноманітний природний склад води в джерелах водопостачання різних регіонів країни, допускаються зміни ряду показників якості води, що зазначені в дужках (для загальної мінералізації, жорсткості, кольоровості, каламутності, вмісту сульфатів та хлоридів). Ці питання вирішує лише Головний державний санітарний лікар України (за запитами з регіонів).
3.4. Нормативи радіаційної безпеки питної води повинні відповідати вимогам НРБУ-97 "Норми радіаційної безпеки України", що введені в дію з 01.01.98р.
3.5. Враховуючи широке використання у процесі водопідготовки. різних коагулянтів, дезінфектантів чи інших реагентів, дозволених Міністерством охорони здоров'я України для застосування у практиці господарсько-питного водопостачання, у ДСанПіНі зазначено, що залишкові кількості у питній воді цих реагентів не можуть перевищувати відповідних нормативних значень, встановлених при поданні необхідних матеріалів (з методиками визначення у питній воді) на затвердження до Міністерства охорони здоров'я. Зважаючи на міжнародний досвід використання критерію "С”Т", який характеризує в

Название Тип Страниц Цена
Вода Курсовая 39 1500
Лесная экосистема Курсовая 15 1500
Биологические методы защиты лесной экосистемы Курсовая 15 1500
Оценка загрязнения атмосферного воздуха Мурманской области Курсовая 40 1500
Антопоэкологические проблемы озера Байкал в связи с функционированием Байкальского целлюлозно-бумажного и Селенгинского целлюлозно-картонных комбинатов. Курсовая 33 1500
Углерод. Основные требования охраны труда и экологической безопасности при разработке месторождений газа Курсовая 37 1500
Эффективность использования ветроэнергетических установок в России Курсовая 22 1500
Методика преподавания экологии в школе Курсовая 48 1500
Определение объема накопления твердо-бытовых отходов и спецтехники микрорайона Конева Курсовая 24 750
Проблемы водоснабжения в России и в мире; решение вопросов обеспечения населения доброкачественной водой. Курсовая 18 1500
 

ПРИНИМАЕМ К ОПЛАТЕ