Дипломная работа

от 20 дней
от 7 499 рублей

Курсовая работа

от 10 дней
от 1 499 рублей

Реферат

от 3 дней
от 529 рублей

Контрольная работа

от 3 дней
от 79 рублей
за задачу

Билеты к экзаменам

от 5 дней
от 89 рублей

 

Дипломная Методи навчання та їх критерії вибору - Педагогика

  • Тема: Методи навчання та їх критерії вибору
  • Автор: Tatiana
  • Тип работы: Дипломная
  • Предмет: Педагогика
  • Страниц: 54
  • ВУЗ, город: НПУ
  • Цена(руб.): 4000 рублей

altText

Выдержка

матеріалу, а також у процесі закріплення, особливо тоді, коли вчитель бачить, що учні щось не зрозуміли. Успіх пояснення залежить від його доказовості, логіки викладу, добру аргументації. Вагоме значення мають чіткість мовлення, його темп, образність мови.
Розповідь – послідовне розкриття змісту навчального матеріалу.
Розповіді поділяють на:
Художні,
Наукові,
Науково – популярні,
Описові.
Художня розповідь – образний переказ фактів, вчинків дійових осіб (наприклад, розповіді про географічні відкриття, написання художніх творів створення мистецьких шедеврів та ін.).
Науково – популярна розповідь ґрунтується на аналізі фактичного матеріалу, тому виклад пов’язаний з теоретичним матеріалом, з абстрактними поняттями.
Розповідь – опис дає послідовний виклад ознак, особливостей предметів і явищ навколишньої дійсності (опис історичних пам’яток, музею – садиби та ін.).
Кожен тип розповіді повинен відповідати певним вимогам:
забезпечувати виховну спрямованість навчання;
оперувати тільки достовірними й перевіреними наукою фактами - не містити фактологічних помилок;
спиратися на достатню кількість яскравих і переконливих прикладів і фактів, доводять правильність теоретичних положень, сприяють кращому сприйманню нового матеріалу;
будуватися за планом (чіткий поділ частини);
передбачати зрозумілість головної думки та основних моментів;
передбачати повторення найважливіших положень, містити висновки й узагальнення;
бути унаочненою;
доступною і простою щодо мови;
бути емоційною за формою і за змістом.
Лекція – усний виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою навчального матеріалу. Її практикують у старших класах. Лекції читають на призначені теми.
Метод лекції передбачає ознайомлення учнів із її планом, що допомагає їм стежити за думкою вчителя, за послідовністю розкриття теми. Важливо навчити школярів тезисно занотовувати зміст лекції, виділяти в ній головне. Доцільно хоча б вибірково перевіряти конспекти лекцій, знайомити учнів із допустимими скороченнями слів.
Методи пояснення, розповіді й лекції використовують здебільшого при повідомленні нових знань і меншою мірою в процесі закріплення. Їх, перевага полягає в тому, що учням за порівняно короткий час може бути повідомлено значний обсяг знань. Проте ці методи не дають змоги визначити активність учнів, їх участь у роботі, вчителеві важко виявити, як в учнів із його слів формуються уявлення про об’єкти, що є предметом вивчення. Тому існує небезпека, що засвоєні учнями знання будуть формальними.
Бесіда – метод навчання, що передбачає запитання – відповіді.
За призначенням у навчальному процесі розрізняють:
вступну бесіду;
бесіду – повідомлення;
повторення
контрольну
Вступну бесіду проводять з учнями як підготовку до лабораторних занять, екскурсій, до вивчення нового матеріалу. Бесіда – повідомлення базується переважно на спостереженнях, організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників, записів на дошці, таблиць, малюнків, а також на матеріалі текстів літературних творів, документів. Бесіду – повторення використовують для закріплення навчального матеріалу. Контрольну бесіду – для перевірки засвоєних знань.
За характером діяльності учнів у процесі бесіди виділяють такі їх основні види:
репродуктивна;
евристична;
катехізисна.
Репродуктивна бесіда, спрямована на відтворення раніше засвоєного матеріалу. Її проводять із вивченого навчального матеріалу.
Суть евристичної (сократівської) бесіди полягає в тому, що вчитель уміло сформульованими запитаннями скеровує учнів на формування нових понять, висновків, правил, використовуючи набуті знання, спостереження. Цей метод цінний у тому разі. Якщо вчитель за допомогою правильно дібраних запитань і правильного введення всієї бесіди вміє залучити всіх учнів класу до активної роботи.
Катехізисна бесіда спрямована на відтворення відповідей, які потребують тренування пам’яті. Ця бесіда дає змогу проконтролювати розуміння учнями вже вивченого матеріалу, сприяє розвиткові мислення й тренує пам’ять.
Готуючись до бесіди, будь – якого типу, вчитель складає її план, щоб забезпечити строгу послідовність розвитку теми, намічає основні запитання для учнів. Структура бесіди показана на рис.3.1.[]
Робота з підручником – організація самостійної роботи учнів із друкованим текстом, що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні.
Існують різні види самостійної роботи з підручником:
читання тексту підручника з метою закріплення знань, здобутих на уроці;
відповіді на запитання, подані в підручниках після тексту – це привчає учнів до уважного читання тексту, відокремлення в ньому головного, допомагає встановлювати




















Рис.3.1. Структура бесіди

причинно – наслідкові зв’язки, виявляти й запам’ятовувати найістотніше;
заучування текстів (правил, законів, віршів та інше);
розгляд і аналіз учнями таблиць, малюнків та інших ілюстрацій, вміщених у підручник.
Учитель повинен удаватися до різноманітних форм роботи з підручником на різних етапах уроку.
Наприклад, у процесі вивчення нового матеріалу доцільно використовувати:
попереднє ознайомлення з темою майбутнього уроку, що має на меті відновлення в пам’яті учнів раніше засвоєних знань, на які спиратиметься вивчення нового матеріалу;
самостійне вивчення за підручником окремих питань програми;
складання простих і розгорнутих планів, виписування з підручника прикладів, цитат, складання порівняльних характеристик виучувальних явищ, процесів та інше;
читання художньої і науково – популярної літератури, хрестоматій, документів тощо;
підготовка повідомлень, рефератів і доповідей з окремих питань виучуваної теми в класі та вдома.
Наочні методи навчання.
Ілюстрування – оснащення ілюстраціями статистичної наочності, плакатів, карт, рисунків на дошці, картин та інше.
Демонстрування – використання приладів, дослідів, технічних установок та інше. Цей метод ефективний, коли всі учні мають змогу сприймати предмет або процес, а вчитель зосереджує їхню увагу на головному, допомагає виділити істотні сторони предмета, явища, роблячи відповідні пояснення.
Самостійне спостереження – безпосереднє сприймання явищ дійсності. “Ніщо не може бути важливішим у житті, як уміти бачити предмет з усіх боків і серед тих відносин, в які він поставлений”, - писав К. Ушинський.
Ефективність методу спостереження значною мірою залежить від того, якою мірою зібрані під час спостереження матеріали вивчають і відповідно обробляють під керівництвом учителя й на їх, основі роблять певні висновки, узагальнення.
Практичні методи навчання.
Передбачають різні види діяльності учнів і вчителя, але потребують великої самостійності учнів у навчанні.
Вправи – багаторазове повторення певних дій або видів діяльності з метою їх, засвоєння, яке спирається на розуміння і супроводжується свідомим контролем і коригуванням. Використовують такі види вправ:
підготовчі – готують учнів до сприйняття нових знань і способів їх, застосування на практиці;
пробні – перші завдання на застосування щойно засвоєних знань;
тренувальні – набуття учнями навичок у стандартних умовах;
творчі – за містом і методом виконання наближаються до реальних життєвих ситуацій;
контрольні – переважно навчальні
Ефективність вправлення залежить і від аналізу його результатів
Лабораторні роботи – вивчення у шкільних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання. Цінність лабораторних робіт у тому, що вони сприяють зв’язку теорії з практикою, озброюють учнів одним із методів дослідження в природних умовах, формують навички використання приладів, вчать обробляти результати вимірювань і робити правильні наукові висновки й пропозиції. Організаційно такі роботи проводять у формі фронтальних занять або індивідуально.
Практичні роботи - за характером діяльності учнів, близькі до лабораторних робіт. Вони передбачені навчальними програмами, їх виконують після вивчення теми чи розділу курсу. Практичні роботи мають важливе навчально – пізнавальне значення, сприяють формуванню вмінь і навичок, необхідних для майбутнього життя та самоосвіти. Зміст і методика виконання практичних робіт залежить від специфіки навчального предмета.
Етапи проведення практичних робіт:
1.пояснення вчителя – теоретичне осмислення роботи;
2.показ (інструктаж)
3.проба(2-3 учні виконують роботу, решта спостерігає)
4.виконання роботи( кожен учень виконує роботу самостійно)
5.контроль(роботи учнів приймають і оцінюють).
Графічні роботи - роботи, в яких зорове сприймання поєднане з моторною діяльністю школярів, креслення й схеми, замальовки з натури або змальовування, робота з контурними картами, складання таблиць, графіків, діаграм.
Дослідні методи –пошукові завдання й проекти, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань учнів. Їх застосовують у процесі вивчення будь – яких предметів, перед усім на факультативних і гурткових заняттях.
взаємопов'язані
Завдання вчителя – знайти оптимальне поєднання цих методів, не припускаючи необґрунтованого превалювання одних і нехтування іншими.
Відеометод.
У зв’язку з інтенсивним проникненням у шкільну практику нових джерел екраної передачі інформації – кодоскопів, проекторів, кіноапаратів, навчального телебачення, відеопрогравачів, відеомагнітофонів, а також персональних комп’ютерів з дисплейним відображенням інформації з’явився окремий метод навчання – відеометод. Він базується переважно на наочному сприйманні інформації, яка будучи доступною, легше і швидше засвоюється. Проте кіноекран і телевізор слабко стимулюють розвиток абстрактного мислення, творчості та самостійності. Потрібні спеціальні завдання, вправи зі сприймання і запам’ятовування наочної інформації, розвитку мислення і самостійних досліджень.
Проте за допомогою відеометоду в навчальному процесі ефективно вирішується чимало завдань навчання, виховання і розвитку учнів.
Учитель може:
дати учням повнішу, достовірнішу інформацію про явища і процеси, які вивчаються;
продемонструвати процеси, які не можна спостерігати безпосередньо (ріст рослини, кристалізація речовини тощо);
навчити алгоритмам виконання різних видів діяльності;
створити специфічне мовне середовище на уроках іноземної мови;
використати відеодокументи на уроках історії, літератури, етики;
задовольнити запити, бажання та інтереси учнів;
організувати тестові випробування;
провести тренувальні роботи, вправи, моделювання процесів тощо;
створити банк даних для проведення навчально – тренувальних і дослідницьких робіт;
забезпечити комп’ютерний облік успішності кожного учня класу, здійснити диференційований підхід до організації навчання;
забезпечити оптимальний обсяг передачі й засвоєння наукової інформації;
раціоналізувати навчальний процес, підвищити його результативність.
Відеометод вимагає чіткої, продуманої, доцільної організації навчального процесу; якості відеопосібників і технічних засобів. Учитель повинен уміти залучити учнів до кола проблем, що вивчаються, спрямувати їх діяльність, робити узагальнюючі висновки.














3.2. Методи за логікою передачі і сприймання навчальної інформації.
Індуктивний метод.
Поняття “індукція” (від лат. Induction – зведення) – форма умовиводу, де на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне.
Індуктивний метод навчання забезпечує перехід від одиничного до загального висновку на основі знання про предмети даного класу. При використанні індуктивного методу навчання діяльність учителя і учнів здійснюється по такий схемі:

Учитель
1-й варіант
викладає і пояснює факти, наводить конкретні приклади, демонструє досліди, наочні посібники, задає вправи, підводячи поступово учнів до узагальнення, виведення правил, законів, нових понять.
Учні
1-й варіант
спочатку засвоюють часткові факти, потім роблять висновки і узагальнення матеріалу.

2-й варіант
Ставить перед учнями проблемну ситуацію, яка потребує від них самостійних розміркувань, що ведуть їх від часткових положень до узагальнення, висновків.
2-й варіант
самостійно розмірковують над фактами і роблять доступні висновки – узагальнення.

Достоїнством індуктивного методу навчання є те, що висновки, одержанні внаслідок безпосереднього зв’язку з фактами, є переконливими, доказовими, доступними і зрозумілими. Індуктивний метод вчить учнів виявляти причинно-наслідкові залежності, висувати проблеми і долати суперечності, що виникають у процесі вирішення проблеми, тобто сприяє розвитку їхнього творчого мислення.
Слабкістю індуктивного методу є те, що він вимагає більшого часу на вивчення нового матеріалу, ніж дедуктивний. А це нерідко призводить до перевантаження учнів. Крім цього, він меншою мірою сприяє розвитку абстрактного мислення, бо сприяє на конкретні факти, посилання та інше.

Дедуктивний метод.
Дедукція (від лат. Deductio – виведення) – перехід від загального до окремого. На противагу індукції дедуктивний метод вивчення навчального матеріалу забезпечує перехід він загального до одиничного. Схема дій учителя і учнів виглядає так:
Учитель
Спочатку повідомляє загальне положення, формулу, закон, а згодом – поступово починає підкріплювати їх конкретними прикладами, наводити часткові випадки, конкретні задачі.
Учні
Сприймають загальні положення, формули, закони, а потім засвоюють висновки, придумують свої приклади.

Дедуктивний метод забезпечує систематичний і стрункий виклад навчального матеріалу, тісний взаємозв’язок елементів знання в його системі: уміння виводити одні знання з інших, зв’язувати їх, абстрагуючись від конкретного змісту, застосовувати здобуті знання в життєвій практиці. Метод звільняє навчальний процес від надмірної фактології, великої кількості прикладів, тобто є набагато економнішим за індуктивний.
Слабкістю методу є недостатня переконливість. Він не вчить ставити проблеми, створювати проблемні ситуації, не націлює учнів на вирішення суперечностей, отже, слабо сприяє розвитку творчого мислення учнів. За умови неправильного застосування дедуктивний метод схематизує і спрощує навчально – пізнавальний процес, загрожує виробленням в учнів звички до догматичних положень. Тому гіпертрофія дедукції, так само як індукції, у педагогіці недопустима.






3.3. За ступенем самостійності мислення школярів при засвоєнні знань.
Репродуктивний метод.
Репродукція (ре + лат. Production – відтворення) – відтворення готових зразків. Репродуктивний метод має такі ознаки:
знання учням пропонуються в «готовому» вигляді;
учитель не тільки повідомляє знання, а й пояснює їх;
учні свідомо засвоюють знання, розуміють і запам’ятовують; критерієм засвоєння є правильне відтворення (репродукція) знань;
міцність засвоєння забезпечується шляхом багаторазового повторення знань.
Достоїнством даного методу є економність. Він забезпечує можливість передачі значного обсягу знань, умінь за короткий час і з невеликими витратами зусиль. Слабкістю є низький рівень мисленнєвої активності. Пізнавальна діяльність, активізована учителем, призводить лише до запам’ятовування готових знань і наступного їх безпосереднього відтворення, яке може бути і неусвідомленим. Проте репродуктивна діяльність передує творчій, тому ігнорувати її у навчанні не слід, як і не слід занадто захоплюватися нею. Репродуктивний метод повинен поєднуватися з іншими методами.
Метод проблемного викладу знань.
Цей метод є перехідним від виконавчої до творчої діяльності. Метод має такі ознаки:
Учитель показує шлях дослідження проблеми, розкриваючи її вирішення з початку до кінця.
Учні, спостерігаючи за ходом міркувань, одержують приклад вирішення пізнавальних труднощів.
Учитель загострює суперечності між раніше здобутими знаннями і новими фактами, процесами, які учні спостерігають.
Учень не в змозі пояснити ці факти, процеси через недостачу наявних у нього знань. Виникає потреба в нових знаннях, яку він прагне задовольнити.
Учень використовує способи вирішення проблем у власній пошуковій роботі. Проявляючи при цьому активність і самостійність власної думки в межах формально – логічного мислення.
Евристичний метод.
Частково – пошуковий (евристичний) метод, має такі характерні ознаки:
Знання учням не пропонують «готовому» вигляді, їх потрібно здобувати самостійно.
Учитель організовує не повідомлення чи виклад нових знань, а пошук їх за допомогою різноманітних засобів.
Учні під керівництвом учителя самостійно мислять, вирішують пізнавальні завдання, які виникають, створюють і вирішують проблемні ситуації, аналізують. Порівнюють, узагальнюють, роблять висновки і т.д., в результаті чого у них формуються усвідомлені міцні знання.
Отже, навчальна діяльність розвивається за такою схемою:



Частину знань повідомляє учитель, частину учні здобувають самостійно, відповідаючи на поставлені питання чи вирішуючи проблемні завдання. Звідси метод одержав назву частково – пошукового.
Дослідницький метод.
Цей метод зводиться до того, що:
учитель разом з учнями формує проблему, вирішенню якої присвячується проміжок навчального часу.
Знання учням не повідомляються. Учні самостійно здобувають їх у процесі вирішення (дослідження) проблеми, порівняння різних варіантів одержаних відповідей. Засоби для досягнення результатів також визначають самі учні.
Діяльність учителя зводиться до оперативного управління процесом вирішення проблемних завдань.
Навчальний процес характеризується високо інтенсивністю, учіння супроводжується підвищеним інтересом. Одержані знання вирізняються глибиною, міцністю, дієвістю.




















3.4. Методи за ступенем керування учнями.
За ступенем кепівництва навчальною роботою (П.І.Підкасистий, В. Ф. Паламарчук, В. І. Паламарчук) методи поділяються на п’ять видів:
Навчальна робота під керівництвом учителя;
Самостійна робота учнів;
Письмова робота;
Лабораторна робота;
Виконання трудових завдань.
Навчальна робота під керівництвом учителя: класні твори (злітератури), складання задач (з математики, фізики, хімії), гелграфічні “подорожі” контурними каратми, самостійні письмові роботи (з ряду дисциплін) тощо. Названі види робіт учень виконує самостійно. Учитель проводить інчтруктаж, надає допомогу учневі у разі потреби. Після завершення роботи перевіряє та оцінює її якість. У процесі роботи в учнів формується навички самостійної праці, індивідуальний стиль діяльності.
Самостійна робота учнів (поза контролем учителя) – домашня навчальна робота школярів. Суть методу в самостійному виконанні завдань учителя з метою повторення і глибшого засвоєння матеріалу, який вивчається, його застосування на практиці.
Домашні завдання за своїм змістом включають:
засвоєння нового матеріалу за підручником;
виконання усних вправ (заучування хронологічної таблиці з історії, придумування прикладу з біології та ін.);
виконання письмових вправ;
виконання творчих робіт з літератури;
підготовку доповідей (у старших класах)
проведення спостережень з біології, географії, фізики;
виконання практичних та лабораторних робіт з біології, хімії, фізики.
Виготовлення таблиць, дфаграм, схем з матеріалу, який вивчається.
Суттєве значення має правильне дозування обсягу і ступеня складності домашніх завдань. З метою запобігання переватаженнб в І класі їх виконання не повинно перебільшувати 1 годину, в ІІ – 1,5 години, в ІІІ – ІV класах – 2 години, в V – VI – 2,5 години, в VII – VIII – 3 години, в ІХ – ХІ класах – 3,5 години[22].
У періодичній процесі іноді з’являються публікації, в яких йдеться про передовий досвід окремих учителів, які навчають, мовляв, без домашніх завдань, і ставиться питання про їх відміну, оскільки вони не дають ніякої користі, а лише перевантажують учнів. Ці уявлення є помилковими. На уроках, як би вони добре не проводились, має місце концентроване запам’ятовування, і знання переводяться лише в оперативну, короткочасну пам’ять. Для того, щоб перевести їх в пам’ять тривалу, учням необхідно їх повторити, тобто розосереджено засоїти, що вимагає організації домашньої навчальної роботи. Крім цього, вона сприяє формуванню в школярів самостійності, виховує почуття відповідальності.
Наступні три методи навчання вже описувались в моїй дипломній роботі.















4.Методи стимулювання і мотивації навчально

Название Тип Страниц Цена
Коррекция и гармонизация детско родительских отношений в неполной разведенной семье Дипломная 65 2000
Особенности восприятия школьниками основ православной культуры Дипломная 79 4000
Методи навчання та їх критерії вибору Дипломная 54 4000
Социальная работа в учреждениях наркологического здравохранения Дипломная 75 4000
Творческое самовыражение как способ музыкального воспитания Дипломная 67 4000
Модальность как грамматическая проблема Дипломная 85 6000
Формирование мотиваций здорового образа жизни у старшеклассников на уроках физической культуры Дипломная 75 4000
Особенности проявления страхов у старших дошкольников и пути их преодоления Дипломная 62 4000
Развитие эталонных представлений о цвете и форме умственно-отсталых дошкольников Дипломная 75 4000
Особенности преподавания русского языка как иностранного Дипломная 95 4000
 

ПРИНИМАЕМ К ОПЛАТЕ